Це місце вважається одним із найбагатших джерел викопних решток кембрійського періоду, де виявляють сліди триоких членистоногих та інших дивовижних істот.
Команда вчених під керівництвом Жан-Бернара Карона з Королівського музею Онтаріо виявила понад 170 решток цих стародавніх медуз, що дало змогу ретельно вивчити їхні деталі. Ці медузи досягали розмірів до 20 сантиметрів і вже тоді мали «класичну» форму з куполоподібним тілом і близько сотнею тонких гнучких щупалець.
Вид було названо Burgessomedusa phasmiformis і віднесено до групи Medusozoa у складі типу жалких. Характерною особливістю Medusozoa є чергування двох поколінь: медузоїдного, яке вільно плаває і розмножується статевим шляхом, і поліпоїдного, яке нерухоме і розмножується безстатевим шляхом.
Ця нова знахідка канадських палеонтологів підтверджує, що такий складний життєвий цикл існував ще в кембрії, приблизно 500 мільйонів років тому. Раніше вченим вдавалося знаходити лише поліпоїдних жалких такого віку, що викликало сумніви щодо виникнення вільноплаваючої фази так давно.