Щоб розв’язати давню дискусію про те, що саме спричинило вимирання, дослідники застосували інноваційний підхід. Вони спробували усунути вчених від аналізу даних і доручили його моделі на основі 130 взаємопов’язаних процесорів, йдеться в статті на сайті Дартмутського коледжа.
«Частиною нашої мотивації було оцінити це питання без заздалегідь визначеної гіпотези чи упередженості» — зауважив Алекс Кокс, перший автор дослідження та аспірант Департаменту наук про Землю.
Модель виявила, що приблизно під час зіткнення з Чіксулубом дійсно було різке падіння накопичення органічного вуглецю в глибинах океану, і астероїд дійсно спричинив загибель багатьох видів тварин і рослин. Водночас модель з’ясувала, що внесок астероїда у вимирання не був достатнім.
Розташовані в Індії Деканські пастки, що є однією з найбільших вулканічних провінцій у світі, за оцінками, протягом майже 1 мільйона років вивержень викинули в атмосферу до 10,4 трильйона тонн вуглекислого газу та 9,3 трильйона тонн сірки. Тож модель припустила, що саме цей мегавулканічний викид міг би мати достатній вплив на клімат і спровокувати глобальне вимирання.
«Історично ми знаємо, що вулкани можуть спричиняти масове вимирання, але це перша незалежна оцінка викидів летючих речовин, взята на основі доказів їхнього впливу на навколишнє середовище. Наша модель працювала з даними незалежно та без упередженості людини, щоб визначити кількість вуглекислого газу та діоксиду сірки, необхідних для створення кліматичних і вуглецевих циклів, які ми спостерігаємо в геологічному літописі. Виявилося, що ці кількості відповідають тим, що ми очікуємо побачити у викидах Деканських пасток», — сказав Бренхін Келлер, доцент кафедри наук про Землю.
Кокс та Келлер припускають, що їхній метод досліджень можна використовувати для вивчення інших моделей земних систем та для оцінки геологічних подій, результати яких добре відомі, але фактори що їх спричинили, ні.