Це явище пояснює, чому лід може бути слизьким навіть за холодної погоди. Незважаючи на те що поверхня замерзла, частина її залишається вологою через попередньо розплавлений шар — концепцію, запропоновану Майклом Фарадеєм у 1800-х роках. Дослідження становить інтерес не тільки в плані розуміння фізичних властивостей води, а й у контексті технологічних застосувань.
Вчені експериментували з методом низькодозової трансмісійної трансмісійної електронної мікроскопії (ПЕМ) на льоду, вирощеному за температури мінус 226 градусів за Фаренгейтом. Цей метод, що поєднує в собі ПЕМ з корекцією аберацій і спеціалізованою камерою прямого виявлення електронів, виявився ефективним для вивчення чутливих матеріалів, таких як лід.
Використання низьких доз електронів у ПЕМ дає змогу захоплювати зображення тендітних об’єктів, таких як кристали льоду, з високою роздільною здатністю, мінімізуючи при цьому їхнє пошкодження. Цей метод може стати ключовим інструментом для вивчення інших чутливих матеріалів, наприклад, у сфері розробки більш ефективних батарей.
Дослідження відкриває безліч питань про природу попереднього плавлення льоду. Фахівці з Аргонни сподіваються на подальші дослідження, які допоможуть розширити розуміння фазових переходів води і створити нові можливості в галузі матеріалознавства і технологій.