Стрічки новин постійною поповнюють повідомлення про викриття схем виїзду за кордон через систему Шлях. Як правило, йдеться про так звані благодійні фонди, волонтерів на папері, чиновників обладміністрацій та конкретні суми за позитивне рішення.
Фактично, механізм, який створювався для забезпечення імпорту, експорту, ввезення стратегічних вантажів офіційними перевізниками (ліцензіатами) та забезпеченням гуманітарної допомоги від волонтерських фондів, створив можливість для незаконного перетину кордону.
У чому полягає проблема та як її вирішити
Трохи статистики. Станом на початок липня до системи «Шлях» було внесено понад 250 тисяч водіїв. З них волонтерів — 104 тисячі, ліцензіатів — майже 150 тисяч. Якщо говорити про водіїв від благодійних фондів, то лише 26% було внесено Міністерством, всі інші — обласними військовими адміністраціями.
У розрізі областей також фіксуємо очевидну непропорційність. До прикладу, Полтавська область ініціювала внесення трохи менше 200 водіїв до системи, Львівська — більше 21 тисячі, Волинська — понад 12,5 тисяч. З одного боку, діє принцип екстериторіальності, з іншого — потрібно враховувати наявність ресурсу обробляти таку кількість заяв.
Ще один цікавий факт: у системі фіксується близько 10 тисяч водіїв-волонтерів із дублем даних. Тобто заявники звертаються не до однієї області чи Міністерства, а вносяться кількома суб’єктами одразу. Механізму запобігти дублюванню даних на етапі внесення, наразі не передбачено.
Водночас найбільші проблеми виникають із внесенням до системи саме водіїв від волонтерських організацій. Адже заява та всі додатки подаються без затверджених на те уніфікованих процедур, термінів розгляду, зразків документів, механізмів перевірки. Зараз майже неможливо перевірити, чи дійсно це благодійний фонд, що саме та куди він буде везти, де забиратиме вантаж. Фактично, на рівні кожної області підходи до розгляду заяв, термінів винесення рішення можуть різнитись.
За весь час лише до Міністерства надійшло близько 200 запитів від правоохоронних органів щодо надання інформації по конкретних кейсах можливих зловживань. Звичайно, рішення дозволити чи ні виїзд за кордон ухвалюють прикордонники, а не Міністерство чи ОВА. Проте ми маємо сформулювати єдині для всіх правила та механізми контролю для виїзду водіїв, що везуть гуманітарні вантажні.
Якщо підсумувати, то зараз існує кілька головних проблем, які потребують вирішення:
- Відсутність затвердженої процедури подання та розгляду заяви для Міністерства та ОВА (документів, термінів)
- Неврегульованість підстав для відмови включення водія до «Шляху»
- Відсутність системного контролю за дотриманням водіями строків та мети виїзду за кордон
Наша мета — обмежити можливість використання механізму корупційним шляхом та загалом удосконалити процедуру. Звичайно, важливо також не зарегулювати цей механізм, створивши перешкоди для діяльності волонтерів. Саме тому Міністерство вже збирало ключові волонтерські організації для обговорення пропозицій та напрацювання спільних позицій. Такі ж зустрічі ми провели з обласними адміністраціями. Нижче основні зміни, які пропонуємо внести в Постанову щодо правил перетину кордону.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Розмежування повноважень ОВА та Міністерства залежно від категорій вантажів
Наразі не існує жодного розмежування щодо категорій вантажів, заяви на які приймають ОВА чи Міністерство. Це може бути як вантаж для ЗСУ, так і продукти харчування для населення. Ми пропонуємо закріпити за Міністерством лише військову гуманітарну допомогу. Для обласних адміністрацій змін в цьому питанні не пропонується — до них подавати заяви щодо «гуманітарки» для населення, а також військових.
Окрім цього, пропонуємо додати принцип територіальності щодо подачі заяв до ОВА.
Визначення уніфікованої процедури та термінів розгляду
Наразі законодавство не передбачає чітких вимог до заяви. Також не визначена процедура та строки її розгляду. Наша пропозиція полягає у затверджені чіткої форми заяви в електронному вигляді разом із додатками, які мають посвідчуватись КЕПом та підтверджуватись документами щодо мети виїзду.
Зараз волонтери можуть чекати кілька місяців на розгляд заяви. Запропонована нами процедура має обмежити термін до розгляду і внесення водія до «Шляху» у 14 днів.
Зміна термінів перебування у системі «Шлях»
Наразі передбачено, що термін дії рішення уповноваженого органу (Міністерства чи ОВА) складає 6 місяців. Тобто з часу внесення до системи «Шлях» водій може пів року користуватись можливістю перетинати кордон. Такий тривалий термін створює ризики для так званого «волонтерського туризму». Наша пропозиція полягає в тому, щоб змінити такий термін до 3 місяців. Фактично з часу внесення до системи водій матиме 3 місяці, щоб виїхати за вантажем та повернутися в Україну.
Загалом, саме на фонди та благодійні організації має покладатись обов’язок перевіряти та підтверджувати для уповноваженого органу, що для водія не існує жодних обмежень на виїзд за кордон. До прикладу, що він не ухиляється від мобілізації чи не є фігурантом кримінальних проваджень.
Запровадження механізмів контролю
Чинне законодавче регулювання фактично немає жодних механізмів контролю та упередження зловживань з боку тих організацій, які переправляють чоловіків за кордон під виглядом водіїв. Ми пропонуємо, запровадити контроль за строками та метою перебування водіїв за кордоном, що дозволить відсіяти недоброчесні та псевдоволонтерські організації.
Для такого контролю необхідний обмін двома категоріями даних: датами виїзду-в’їзду в Україну — ці дані пропонується отримувати від Держприкордонслужби, та даними щодо декларування водіями гуманітарної допомоги — такі відомості є у наявності в Держмитслужбі.
Після цього уповноважений орган може перевірити кілька речей: 1) Чи водій взагалі повернувся; 2) Чи дотримані терміни перебування за кордоном.
Якщо з об’єктивних причин водій повернувся без гуманітарної допомоги, то варто буде проінформувати МІУ чи ОВА про обставини, які завадили досягти мети виїзду за кордону. Випадки, коли фіксується два і більше неповернення водіїв чи порушення термінів перебування за кордоном, будуть підставою для відмови організації у подальшому внесенні в систему водіїв.
Таку ж санкцію передбачають два і більше випадків повернення в Україну без декларування чи відсутність пояснень про його неподання. Таким чином, зміни передбачають механізм контролю та підстави для відмови у подальшому позитивному рішенні. До підстав для відмови у позитивному рішенні також буде належати непідтвердження мети виїзду за кордон (невідповідність документів) та існування обмежень на виїзд окремих водіїв.
Звичайно, запропонований варіант не має на меті зарегулювати процес для доброчесних благодійних фондів. Проте, ситуація, коли скористатись «Шляхом» можуть ті, хто лише називає себе волонтерами, а в держави не існує жодних правових механізмів обмежити таку можливість, очевидно потребує рішення.
Проблема «Шляху» значно ширша ніж відсутність чіткої процедури чи механізмів контролю. Те, як функціонує «Шлях» демонструє, що в контексті держави в нас досі відсутні правовідносини забезпечення гуманітарною допомогою. Дійсно, є потреба перевірки профільними органами, чи дійсно благодійний фонд той за кого себе видає, як використовується гуманітарна допомога. На жаль, це питання неможливо вирішити на рівні Правил перетинання кордону. Власне це і не завдання Міністерства — розв’язувати питання із контролем гуманітарної допомоги.
В умовах обмежень виїзду за кордон завжди знайдуться ті, хто захоче знайти інший спосіб залишити державу — корупційний. Зміни до процедури очевидно не розв’яжуть проблему повністю, проте дозволять унормувати питання із документами та створять додаткові перешкоди для псевдоволонтерів. Що власне і є метою.