У вівторок, 15 серпня, в обмінниках Москви курс купівлі долара складає 99−100 рублів за долар.
Фото: FT
В таборі агресора почали з’ясовувати, хто винен
Витрати на розв’язану Кремлем війну проти України оголили політичну боротьбу в середині країни-агресора, яка стала публічною для громадськості. Війна затягується, а міжнародні санкції продовжують гальмувати економіку РФ — це й стало причиною падіння рубля, впевнені експерти.
«Ослаблення рубля — це очевидний наслідок того, що Росія веде війну проти України, — вважає Тімоті Еш, старший стратег BlueBay Asset Management у Лондоні. — Це зумовлено не лише нижчими надходженнями від імпорту енергоносіїв через втрату більшої частини європейського газового бізнесу, але й успішним введенням цінової стелі для російської нафти з боку G7, набагато вищою вартістю імпорту через санкції та відтік капіталу, що триває».
Круте піке рубля вбиває клин між урядом і центральним банком країни-агрессора, оскільки обмінний курс стає барометром здоров’я економіки.
У понеділок на сайті пропагандистського інформагентства ТАСС було опубліковано колонку за авторством Максима Орєшкіна, економічного радника Путіна. Автор статті заявив, що в Кремлі хочуть бачити рубль сильним і очікують на нормалізацію курсу найближчим часом.
Економічний радник російського диктатора дорікнув центробанку РФ у зв’язку з падінням курсу рубля, що триває. На його думку, ослаблення російської валюти на 30% з початку року викликане «м’якою грошово-кредитною політикою», яку проводить регулятор. Ця заява — додаткове свідчення про зростаючі розбіжності щодо грошово-кредитної політики між Кремлем та центральним банком країни.
А державні пропагандисти вже почали критикувати голову центробанку РФ Ельвіру Набіулліну. 10 серпня так званий телеведучий Володимир Соловйов вимагав закликати її до відповіді за падіння рубля, оскільки це призведе до зростання споживчих цін напередодні президентської виборчої компанії.
Нагадаємо, різке падіння рубля почалося минулого тижня, коли центральний банк РФ оголосив, що до квітня припинить купувати іноземну валюту на внутрішньому ринку. Рішення було спрямоване на «зменшення волатильності фінансових ринків», йдеться в повідомленні. За даними JPMorgan Chase & Co., призупиненням купівлі іноземної валюти «не вдалося стабілізувати рубль».
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
В цілому, курс російської валюти почав падати з того часу, як Москва вторглася до України: у березні минулого року курс впав до рекордно низького рівня в 120 рублів за долар, але через кілька місяців відновився до більш ніж семирічного максимуму завдяки заходам контролю за рухом капіталу та зростання доходів від експорту.
Однак зараз, згідно з даними центрального банку РФ, доходи російських експортерів нафти й газу в липні скоротилися до $6,9 млрд — з $16,8 млрд за аналогічний період минулого року. Послаблення обмежень на переміщення грошей за кордон також призвело до прискореного відтоку капіталу, оскільки росіяни намагаються перевести кошти на іноземні рахунки.
Крім того, ЦБ Росії заявив про ризик вичерпання Фонду національного добробуту через низькі нафтогазові доходи. У проекті грошово-кредитної політики на період з 2023 до 2026 року центробанк РФ пише, що «одним із головних чинників планування бюджетної політики на середньостроковому горизонті буде ризик вичерпання ліквідної частини коштів ФНД».
«В умовах санкційного тиску на Росію та поступового циклічного зниження світових цін на сировину існує ймовірність тривалого збереження нафтогазових доходів нижче базового рівня навіть за помірного ослаблення рубля», — йдеться в документі.
«Ослаблення рубля є результатом закручування міжнародних гайок навколо російської економіки, а також вартості підтримки економіки», — сказав Ерік Меєрссон, головний стратег ринків, що розвиваються, SEB AB у Стокгольмі. «Ніхто не хоче тримати рублі, і обмежена пропозиція іноземної валюти від експортерів тисне на валюту».
До війни в Україні рубль торгувався на позначці 75 за долар.
На кого та як вплине падіння рубля
На найбільш бідні верстви населення РФ.
Слабша валюта завдасть шкоди домогосподарствам, знизивши реальні доходи та загрожуючи зайнятості в галузях від будівництва до роздрібної торгівлі.
У понеділок центробанк РФ повторив, що на даний момент не бачить загрози фінансовій стабільності від курсу рубля й допускає можливість підвищення процентних ставок на своїх найближчих засіданнях.
Вартість експорту зіткнулася зі «значним скороченням» у той час, коли попит на імпорт зростає на тлі підвищених державних витрат, а також у результаті швидкого зростання кредитування, йдеться в заяві.
Минулого місяця центробанк підвищив ключову процентну ставку на один процентний пункт до 8,5%, що стало першим підвищенням після надзвичайних заходів, введених одразу після вторгнення до України. А вже 15 серпня центробанк РФ, намагаючись стримати зростання курсу й цін, підвищив облікову ставку відразу до 12%.
«Є стара відома теза: інфляція — це податок на бідних. Зрештою, Мінфіну, звичайно, доведеться компенсувати витрати інфляції в рамках зарплат бюджетників та інших бюджетних видатків. Але це буде згодом. А доходи бюджету через слабкий рубль зростають уже сьогодні. Тому якихось жорстких заходів, які б протидіяли ослабленню рубля, з боку фінансової влади ми поки не бачимо», — коментує економіст Андрій Нечаєв. Водночас він не очікує, що долар прийде до 120 чи 150 рублів. «Поки що основний набір факторів швидше свідчить на користь послаблення рубля. Але ЦБ перших заходів вже почав вживати. Мінфін сказав, що не закуповуватиме валюту в рамках бюджетного правила. Це, зрозуміло, сприятиме зміцненню рубля. Тут також є сильна волатильність. Тому вважаю, що ослаблення національної валюти продовжиться зі слабкими ваганнями, але без драматичного падіння», — резюмував він.
Доктор економічних наук Ігор Ліпсіц стверджує, що навіть коли на світовому ринку трохи піднімається ціна на російську нафту, то скорочуються фізичні обсяги поставок. «Росія зараз дотримується обмежень, узгоджених з ОПЕК, Індія дещо скоротила закупівлі, — додав він у коментарі „Голосу Америки“. — Внаслідок приплив валюти маленький, валютний ринок став „дрібним“. У той же час, за всією статистикою, імпорт підріс. Уряд вкинув багато грошей населенню — не всім, звичайно, а тим, хто пов’язаний з так званою „СВО“ — тим, хто воює, працює у ВПК. Ці гроші відразу опинилися на ринку. З’явився попит. Виникла ідея завозити більше імпортних товарів. Щоб завезти імпорт, купується валюта, а її мало. Плюс ще та валюта, яка утворюється за рахунок експортних операцій, вона [структурно] також не дуже хороша. Якість грошової виручки явно хоче бути кращою. Досить мало доларів і євро, навіть юанів не так багато, а ось рупій вистачає (постачання до Індії величезні), але подіти їх нема куди».