«Якби всі товари у згаданих закупівлях мали б мінімально встановлений законом на поточний рік рівень локалізації 15%, це забезпечило б близько 2,5 млрд. грн податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також відповідний мультиплікативний ефект», — йдеться в заяві CMD Ukraine.
Читайте також: Усе йде за планом. У Нацбанку пояснили, чому ослаблення гривні — це нормально
До Топ-5 найбільших замовників публічних закупівель тендерів, у яких виявлено порушення щодо дотримання вимог локалізації, увійшли:
КП Кривбасводоканал — 36,12 млн;
ПАТ Укргідроенерго — 33,43 млн грн;
ДП НАЕК Енергоатом Південноукраїнська АЕС — 30,77 млн грн;
КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління — 22,5 млн грн;
ГУ ДСНС України у м. Київ — 17,49 млн грн.
«Сотні чиновників йдуть на ці зловживання не просто так. Коли ігнорується вимога локалізації, виграє китайський чи турецький виробник, що виводить гроші з України за сприяння зацікавлених осіб», — вважає народний депутат, заступник голови комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Законодавство про локалізацію у 2023 році вимагає при публічних закупівлях продукції машинобудування не менше 15% складової, виробленої в Україні. В 2024 році цей показник збільшиться до 20%.