10 жовтня минув рік як росія завдала перших ударів по українській енергосистемі. З жовтня по березень було випущено понад півтори тисячі ракет і дронів по енергетичній інфраструктурі.
Тоді наші ППО працювали на максимумі, б’ючи всі рекорди ефективності, і росії не вдалося досягти своїх цілей. Попри це наслідки атак відчув кожен із нас, коли доводилося по декілька годин, а інколи й днів, сидіти без світла.
Росія не зупинила терор об’єктів критичної інфраструктури навесні й влітку. Ми пам’ятаємо травневий терор Києва. А масові атаки портової інфраструктури та південних регіонів, аби перешкодити українським фермерам вивозити зерно, тривають і досі.
Попри чи не щоденні ракетні атаки та удари дронами Україна активно готується до початку опалювального сезону. Паралельно з нарощуванням запасів енергоресурсів, відновленням зруйнованих об’єктів, ми збільшуємо нашу спроможність захищати критичну інфраструктуру.
Те, яких збитків можуть завдати атаки росіян критичній інфраструктурі, значною мірою залежить від нашої протиповітряної оборони. І ми її суттєво посилюємо. Завдяки домовленостям президента Володимира Зеленського додаткові установки нам передають Іспанія та Німеччина. Тривають навчання українських пілотів та механіків на F-16. Це кулак нашого захисту.
Ми підійшли до цієї зими більш готовими, ніж минулого року, але це не означає, що роботи стало менше
Але є і щит, який допомагає зменшити шкоду від тих ударів, які не змогли перехопити наші військові. Саме Служба держспецзв’язку із грудня минулого року відповідає за захист критичної інфраструктури. Ми формуємо та реалізуємо державну політику в сфері захисту критичної інфраструктури через координацію всіх залучених до цього процесу.
Ми підготували, а уряд затвердив, національний план захисту, безпеки та стійкості критичної інфраструктури. Це фактично перелік завдань із чіткими дедлайнами до кінця цього і на весь наступний рік та списком відповідальних осіб. Частину зобов’язань, зафіксованих у плані, ми вже виконали. У кожній області ми налагодили координацію всіх органів, відповідальних за безпеку критичної інфраструктури. Це важливо для операторів критичної інфраструктури, які зараз точно знають до кого звернутися, якщо вони, наприклад, потребують консультацій з питань кіберзахисту чи прагнуть оцінити загрози на об’єкті.
Ми запустили реєстр об’єктів критичної інфраструктури і зараз працюємо над його наповненням. Туди будуть включені всі об’єкти критичної інфраструктури: від найважливіших, що впливають на всю країну, до локальних. Це дозволить уніфікувати підхід і принципи захисту і стійкості для кожної категорії та відслідковувати їх втілення. Це рішення не лише на час війни, адже безпека критичної інфраструктури важлива і в мирний час.
Ми підійшли до цієї зими більш готовими, ніж минулого року, але це не означає, що роботи стало менше. Адже для критичної інфраструктури немає фронту. Точніше він там, куди можуть долетіти російські ракети та безпілотники, а це вся територія України. І кожен із нас може ускладнити завдання ворогові.