«Особистий інтерес кількох сталеливарних підприємств у ЄС підриває загальну мету санкцій ЄС проти Росії, де сталь відіграє стратегічну роль не лише в загальній російській економіці, а й безпосередньо в російській військовій машині, яка бере участь у незаконній війні проти України», — заявив генеральний директор EUROFER Аксель Еггерт в заяві, що була розповсюджена сьогодні.
На його думку подальші винятки та послаблення нинішніх санкцій ЄС проти Росії ризикують стати «самопрограшем та історичною помилкою».
Приводом для заяви стало те, що Європейська Рада отримала від кількох держав-членів запити на виключення щодо заборони імпорту російських напівфабрикатів (слябів і заготовок), яка почне діяти з жовтня 2024 року і квітня 2024 року відповідно.
За даними NV Бізнес, найбільшими імпортерами російських слябів у ЄС є NLMK Europe (кілька заводів у Бельгії, Франції, Італії та Данії), Vitkovice Steel (Чехія) та деякі італійські підприємства.
В Асоціації вважають, що імпорт дешевої сталі від російських підприємств, які одночасно співпрацюють з виробниками зброї в РФ, має бути припинений. Крім того, незастосування санкцій проти російських напівфабрикатів сприяє недобросовісній конкуренції та нерівним умовам гри на внутрішньому ринку сталі ЄС, зазначили у EUROFER.
Відзначимо, що у листопаді цього року Міністерство економіки України заявило про готовність додатково виводити до 1,5 млн тон чавуну та залізної руди на ринок ЄС замість російських. «Активація потужностей залежить від подолання матеріально-технічних обмежень і забезпечення стабільного постачання електроенергії та води», — сказав тоді заступник Міністра економіки України Олексій Соболев.
А директор Команди підтримки реформ Мінекономіки України Денис Шемякін підрахував, що запровадження санкцій на цю категорію в ЄС дозволить позбавити Росію додаткового доходу від експорту в розмірі $1 млрд, ще більше послаблюючи курс рубля та позбавляючи її додаткових податкових ресурсів для підтримки війни.
В дослідженні, яке опублікувало міністерство, вказується, що за підсумками 2022 року країни ЄС імпортували з Російської Федерації майже 1,2 млн тон ливарного чавуну на $659 млн та 2,8 млн тон залізорудної продукції на $457 млн.
Основним ринком збуту російського ливарного чавуну в ЄС є Італія, яка у 2022 році імпортувала 964 тис тон. Залізна руда з Росії в основному імпортується до Нідерландів.
Дайджест NV Преміум Щоденна розсилка матеріалів розділу NV Преміум. Десять найбільш популярних матеріалів за минулий день Підпишись Щодня
Також в Міністерстві акцентують увагу на незаконних поставках ливарного чавуну з окупованих територій України споживачам в Італії через використання фальшивих сертифікатів походження. Це робиться завдяки зміні маршрутів суден, які з Росії до Італії йдуть через Індію. Виробником чавуну вказано Невінномисський електрометалургійний завод (Ставропольський край РФ), який не має потужностей для виробництва чавуну.
До повномасштабної війни Україна та Росія спільно займали 53% світового ринку товарного ливарного чавуну. «Фактично, Україна стає найбільш життєздатною альтернативою російському ливарному чавуну на світовому ринку», — вважають у Міністерстві економіки України.