Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові (Фото:Mastercard) Навряд чи раніше ми мали можливість спостерігати таку швидкість трансформацій в усіх секторах економіки та на геополітичній мапі світу, які ми бачимо упродовж останніх років. Екзистенційні питання на кшталт заміни традиційних професійних ролей на штучний інтелект або ж питання посиленого захисту від світових кібервикликів стали як ніколи гострими. Робити прогнози в такій турбулентності вкрай непросто, адже вона закладає багато потенційних векторів подальшого розвитку ситуації у світі. Разом із тим деякі тренди, зокрема в екосистемі платежів, очевидні й невпинні: платіжна галузь та фінансові технології не спиняють своєї еволюції, рухаючись у напрямі потужної цифрової трансформації. І Україна, попри безпрецедентні виклики повномасштабної війни, не лише успішно проходить щоденний краш-тест на стійкість фінансової екосистеми, а й утримує позиції одного зі світових лідерів у розвитку цифрових методів оплат.
До кінця десятиліття ми станемо свідками інноваційних змін, які трансформують світову сферу торгівлі та спричинять появу «нової економіки». Майбутні зміни включають переосмислення поняття грошей, нові способи обміну активами, «розумні» рішення, що охоплюють фізичне та цифрове середовища, а також розширені принципи інклюзивності та сталого розвитку, які змінять те, як компанії створюють продукти.
Токенізований світ
Токенізація — це та технологія, що вже змінила світ платежів, адже саме вона лежить в основі роботи глобальних цифрових сервісів, як-от Apple Pay, Google Pay, які сьогодні дедалі активніше стають платіжним вибором користувачів по всьому світі. І Україна тут посідає лідерські позиції. Сьогодні понад 60 % усіх оплат картками Mastercard в Україні у фізичному ритейлі здійснюються цифровими картками зі смартфонів чи інших NFC-гаджетів. За обсягами таких оплат Україна посідає місце в п’ятірці світових лідерів разом із такими країнами, як Австралія, Велика Британія, Нідерланди та США.
Надалі тренд токенізації буде лише прискорюватися. Гаманці майбутнього будуть не лише методом оплати — вони стануть єдиною точкою входу до особистих даних користувача, поєднуючи в собі платіжні картки, цифровий ID, водійські посвідчення, різноманітні паролі й цифрові ключі доступу — до квартири, офісу і транспорту. Така трансформація звичайного цифрового гаманця в «супергаманець» є логічним кроком до спрощення управління своїми даними — чого й очікують сьогодні споживачі.
З розвитком токенізованого світу змінюватимуться і способи приймання платежів, коли будь-який цифровий гаджет зможе стати платіжним. Так, за допомогою AR чи MR-окулярів можна буде зробити не лише віртуальну примірку, а й дізнатися деталі про товар та навіть одразу сплатити ними замовлення. А безконтактні платежі можна буде здійснювати на відстані до 200 метрів завдяки технології Ultra-wideband (UWB). Вона дозволить продавцям завчасно ідентифікувати покупців та ще більше персоналізувати користувацький досвід.
Поєднані фінанси
Оскільки світ стає все більш взаємопов’язаним, платежі також еволюціонують у цьому напрямі: коли для оплати вам більше не треба переключатися між різними застосунками. Так, в одному застосунку ви не лише можете оплатити покупку, а й отримати фінансові поради, страхування чи кредит. Усе це забезпечує connected finance — підхід, завдяки якому користувачі отримують безшовний доступ до фінансових послуг у різних середовищах.
Як саме він розвиватиметься? Наприклад, завдяки відкритому банкінгу. API полегшують обмін даними та інтеграцію між різними фінансовими системами, платформами та застосунками, підтримуючи постійну взаємодію підключених фінансових рішень.
Так, приміром, уже зараз в екосистемі connected finance на європейських ринках працюють компанії, які об’єднують сотні мільйонів користувачів. Вони запускають BNPL-рішення для оплати покупок частинами, послуги страхування при оформленні покупки або навіть упровадження генеративних ШІ чат-ботів, які дозволяють отримувати персональні рекомендації під час шопінгу.
Осмислені платежі
Значення ESG-принципів ставатиме дедалі вагомішим. Споживач хоче аналізувати свою купівельну поведінку і мати позитивний вплив на країну, планету, можливість допомагати іншим. І цифрові фінансові інструменти зможуть запропонувати легкий «вбудований» технологічний досвід для цього. Це стосується як українського контексту підтримки і відновлення країни, так і глобальних викликів людства, як-от збереження планети. Наприклад, інтеграція в онлайн-банкінг карбонового калькулятора, розробленого Mastercard спільно з фінтех-компанією Doconomy, дозволяє користувачу підраховувати вуглецевий слід своїх покупок. До слова, на додачу до активного розвитку цифрових карток Mastercard заявила про намір відмовитися від використання первинного ПВХ-пластику для виробництва фізичних платіжних карток до 2028 року — натомість вони будуть виготовлятися з переробленого або біопластику. І це лише декілька прикладів.
Суспільні та кліматичні виклики матимуть значний вплив на те, як компанії будуть оцінені своїми стейкхолдерами і сприятимуть новому виміру втілення ESG-стратегій, коли такі стратегії безпосередньо визначатимуть розробку продуктів компанії — від концепції до реалізації.
NV запрошує на новий захід УКРАЇНА ТА СВІТ ПОПЕРЕДУ 2024 21 грудня, Київ